Епіграф: „Неможливо бути математиком, не будучи в той же час поетом у душі”(С. Ковалевська)

Чи задумувались ви над питанням :

Чи переплітається поезія і математика, красиве і корисне! 

Так, поезія може надати огранки математичним фактам і задачам, щоб ті засяяли ще яскравіше. Поезія може виконувати лише допоміжну роль, слугувати гарним фоном для математики, але ставити математику—точну, серйозну науку поряд з легковажною поезією—це вже занадто!Наука і мистецтво поєднує прагнення до пізнання і творчості. Вони належать до людської цивілізації, а тому збагачують одне одного. Розум і душа, інтелект і натхнення, математика і поезія – це два крила нашої долі, які несуть нас до щастя. Вони не можуть не захоплювати своєю витонченістю і красою. Недарма відомий математик О. Казанцев сказав: „Математика-пісня розуму”. Факти життя свідчать, що математика і поезія – давні союзниці. Ще пушкінський геній визнавав: „Натхнення потрібне в поезії, як і в геометрії”. А згодом стверджував: „Натхнення в геометрії необхідне, як і в поезії”. Помінявши місцями науку і творчість, поет підкреслив їх рівноправність перед натхненням. Правоту цього твердження виявляють поетичні рядки видатних математиків і математичні передбачення ліриків.. Про безмірність найсвятішого в житті говорить сучасник ХХ сторіччя поет Олександр Чиневський:

        Даны нам бесконечности на небе:

        Пространство внеземное бесконечно,

        И звезд числа вовек не перечесть.

        А на земном пределе беспредельны:

        Пучиной вод – моря и океаны,

        Песком зыбучим – жгучие пустыни

        И неземной любовью – сердце человека.

Гіпотеза про походження арабських цифр вперше була висловлена О. С. Пушкіним.Відомий російський драматург і поет Олександр Сергійович Грибоєдов, автор комедії „Горе от ума”, закінчив три факультети Московського університету, в тому числі і фізико-математичний.

Дочка відомого поета Байрона Ада Лавлейс була автором першої мови для обчислювальних машин.    Шарль Перро, автор „Червоної шапочки”, написав казку „Кохання циркуля та лінійки”. Англійський математик Дж. Сільвестер написав сонет „Небесна муза”, який присвятив першій російській жінці-математику Софії Ковалевській. Говорять, що кузен Жуля Верна математик Анрі Гарсе зробив на прохання письменника обчислення для його роману „Із Землі на місяць”, які обгрунтували можливість міжпланетної подорожі, якщо снаряду відразу буде надано початкової швидкості 11 км/с і ці математичні викладки внесені в текст роману. Прочитавши казку Льюїса Керролла „Аліса в країні чудес”, англійська королева так захопилася нею, що наказала принести їй усі книжки чарівного казкаря. Якими ж були здивування та розчарування, коли їй принесли книжки, на кожній сторінці яких рясніли формули і незрозумілі терміни. Королева не знала, що автор „Аліси” Льюїс Керролл був математиком Чарлзом Латуїджом Доджсоном. До речі, якось племінниця казкаря Іза Боумен написала йому листа, де від себе і двох своїх сестер надіслала „мільйони обіймів і поцілунків”. Тоді Керролл відповів:”Я дуже радий, що ти надсилаєш мені в листі мільйони обіймів від себе, Неллі і Емсі. Але прошу тебе, подумай скільки часу забрала б така кількість обіймів і поцілунків у твого старого і дуже заклопотаного дядечка!”.